Історичний аспект:
Україна стала першою країною в бувшому СРСР, а потім і в СНД де запрацював відповідний спецпідрозділ (м. Дніпропетровськ – 1988 рік) та в якій ці підрозділи працювали згідно Закону, а не за наказами міністрів МВС чи рішеннями урядів, як в інших країнах (Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» – 1993 рік). Крім того в Україні, єдиній серед країн СНД, було створено Національне бюро розслідувань (1997 рік), яке мало б працювати по Закону «Про НБР». Але, нажаль, Верховна Рада України цей Закон в першому читанні прийняти не спромоглася з причини втручання в цей процес внутрішніх деструктивних сил.
Професійно-методичний аспект:
В своїй діяльності спецпідрозділи по боротьбі з організованою злочинністю в різні часи та в різних регіонах використовували унікальні методи оперативно-розшукової діяльності та слідчої роботи раніше непритаманні органам внутрішніх справ, такі як: – кримінальна розвідка;
– технічна розвідка; – стратегічний аналіз; – ведення оперативних розробок фіксованими постійними групами (так званими четвірками); – допуск слідчих до оперативних розробок в якості консультантів; – використання власного підрозділу швидкого реагування (Сокіл»), в тому числі і в оперативних цілях, та в режимі цілодобового чергування. Спецпідрозділи БОЗ МВС України, без перебільшення були єдиною структурою в МВС, яка мала електронну базу даних отриманої оперативної інформації («Скорпіон») й налагоджену процедуру її потрапляння до електронних масивів та їх використання (термін функціонування понад 25-ти років).
Фінансово-матеріальний аспект:
За більш ніж 25-ти річний період функціонування спецпідрозділів системи ГУБОЗ МВС України на створення їх потужної матеріальної бази Державою було витрачено мільярди гривень та ще більше коштів було долучено з небюджетних фондів сприяння боротьбі з організованою злочинністю.
На момент ліквідації всі регіональні спецпідрозділи мали власні окремі відремонтовані адміністративні будівлі, свою систему провідного та радіо зв’язку , були оснащені сучасною, в тому числі закордонною спецтехнікою, мали свій власний автопарк і таке інше.
Кадровий аспект:
Особовий склад спецпідрозділів внаслідок нищівної кадрової політики, яка в різному ступені панувала майже всі 25-ть років функціонування цієї системи, особливо в часи, коли Донецьке ОЗФ очолило країну, однозначно потребував переатестації і навіть люстрації. Разом із тим в спецпідрозділах працювало багато молодих перспективних офіцерів, яких корупція ще вразити не встигла. Вони ще могли принести користь Державі. Крім того були й сотні «молодих» ветеранів служби БОЗ, які з різних мотивів передчасно звільнилися зі Служби, в тому числі й із за небажання брати участь в корупційних та інших злочинних схемах.
Військово-кримінальний аспект:
Сучасна криміногенна ситуація в Україні на порядки складніша ніж у ті «буремні» 90-ті роки, в які саме ці спецпідрозділи були основною силою, яка змогла зламати хребет організованій злочинності, котра в той час тільки піднімалась і реально загрожувала безпеці країни.
Тому брутальна ліквідація саме в цей історичний період спецпідрозділів БОЗ, в час коли на Україну напали бувші «брати», громадяни неконтрольовано озброюються, ОЗГ, особливо в Донбасі, вже мають форму незаконних військових формувань, а деякі політичні структури та регіональні лідери вже створили свої «армії» і не тільки на сході – це не просто управлінські прорахунки, а без перебільшення злочин проти Держави Україна.
Нажаль, з незрозумілих досі причин не використано дорогоцінний час для екстрених спеціальних дій, направлених на забезпечення потужного тиску на лідерів злочинного середовища Донбасу. Зараз, коли основні важелі управління деструктивними діями в проблемному регіоні знаходяться в руках російських спецслужб, це зробити значно складніше. Разом з тим, роль злочинного середовища високого рівня в Донбасі і зараз ще досить значна, а мотивація його лідерів щодо налагодження специфічних стосунків з авторитетними оперативними співробітниками спецпідрозділів ГУБОЗ МВС України – зростає, особливо у випадку загострення ситуації на Донбасі.
Основна суть пілотної концепції:
Створити на базі ліквідованого Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та його регіональних підрозділів (зі всією їх інфраструктурою, яку ще не всю розікрали або знищили) – Національне бюро розслідувань України в статусі незалежного центрального спеціального органу виконавчої влади, керівник якого призначався б на посаду, хоча б по аналогії з НАБУ. НБР повинно бути спеціальним правоохоронним органом повного циклу, основною метою якого є боротьба з організованою злочинністю високого рівня.
Осучаснити проект Закону України «Про національне бюро розслідувань України» та подати до Верховної Ради України оновлений варіант цього законопроекту.
Вивчити поточну ситуацію щодо всього особового складу ліквідованого ГУБОЗ МВС України (включаючи й «молодих» ветеранів) та використати найбільш достойних та незаплямованих співробітників для комплектування НБР поряд з представниками інших служб та підрозділів МВС, СБУ, НАБУ, ДБР, прокуратури та інших силових структур.
Розглянути питання щодо використання можливостей Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України, як другої базової структури по створенню НБР, з подальшим повним вилученням цієї функції з переліку завдань СБ України.
Адаптація Концепції, яку нами викладено вище, до сьогодення:
Впевнені, що процес створення Національного бюро розслідувань України необхідно почати все ж таки з МВС, тому що багато чого з матеріальної бази ліквідованого ГУБОЗу ще можна знайти в нетрях Міністерства, особливо це стосується, в першу чергу, капітальних споруд в яких розміщувалися обласні управління та міські (міжрегіональні) відділи Служби БОЗ. Такий підхід значно знизить рівень фінансових затрат на відтворення ГУБОЗ – НБР. Звісно, після опрацювання всіх цих майнових питань, всю віднайдену матеріальну структуру бувшого ГУБОЗу, а крім капітальних споруд це можливо і бази даних, спецтехніка, засоби зв’язку, різного роду документація, яка ще зберіглася, тощо – необхідно вилучити зі структури МВС і передати до знов створеного окремого спеціального правоохоронного органу – НБР.
Ті спеціальні правоохоронні органи, зі схожими назвами, які нещодавно створені в країні – НАБУ та ДБР, при всій повазі до їх співробітників, апріорі не можуть комплексно бачити всю повну картину впливу організованого злочинного середовища, а це і є – МАФІЯ, на сучасну ситуацію в країні. НАБУ займається лише спеціальними суб’єктами – певними посадовими особами, а хто їх поставив на ці посади, яким чином, і з якими завданнями, це питання залишається за кадром. У подальшому НАБУ могло б стати департаментом НБР, з особливим статусом, з доступом до вищих органів державної влади и управління. Що стосується ДБР, то поки що це певний аналог Слідчого комітету РФ, але на відміну від цієї структури не дружньої нам країни, це українське бюро з дуже скороченими функціями. І поки це Бюро не буде займатися тільки тими справами, які ініціювали його ж оперативні підрозділи (а вони тільки що створюються і то невідомо з якими функціями), і ніякими іншими – толку в такій роботі не буде. В подальшому це ДБР могло б стати Слідчим департаментом НБР.
В рядах Міжнародної асоціації «ЦЕНТР» є професіонали відповідного рівня, які, ми впевнені, мають змогу надати необхідну допомогу в створенні Національного бюро розслідувань України на базі ліквідованих спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, а можливо і інших спеціальних державних інституцій.